Париж двадцятого століття, стр. 47

class="p1">«Бувар і Пекюше» — незакінчений роман Флобера, опублікований посмертно у 1881 році.

Гюстав Курбе — французький маляр, графік, скульптор, палкий прихильник реалізму у мистецтві.

Антуан, Луї та Матьє Лєнен — французькі художники-реалісти.

Всесвітня виставка мистецтва та промисловості, що відбулася 1867 року в Парижі.

Роман був надрукований у Парижі у 1989 р., вид-во «Le Cherche Midi», під назвою «Voyage a reculons en Angleterre et en Ecosse» («Повернення через Англію та Шотландію»).

Шарль Лемір, «Жуль Верн. 1828-1905. Людина. Письменник. Мандрівник. Громадянин. Його творчість. Його пам’ять. Його велич», Париж, вид-во «Berger-Levrault & Сіє», 1908.

«II fit» — дослівно «він зробив», «іl dit» — «він сказав». «II fait toujours» — «він знову робить».

З колекції Гондоло делла Ріва, Турин. Лист був опублікований у колективній праці «Видавець та його доба. П’єр-Жуль Етцель (1814-1886), Сен-Себастьян, вид-во „ACL Edition“», 1988, ст. 118-119.

Див. лист Жуля Верна до Етцеля, датований «в суботу ввечері» (початок 1864): «Чорт забирай, дорогий мій учителю, я конче потребував вашого листа, аби прийти до тями! [...] Згоден — я дурень, коли сам собі [sic] співаю осанну [sic] через своїх [sic] персонажів. Віднині я буду добряче затуляти їм рота» (Національна Бібліотека, листування Верн-Етцель, том 1, листи 7-8).

Йдеться про промову, яку Жуль Верн виголосив 12 грудня 1875 року в Ам’єнській Академії і яка пізніше була опублікована у «Спогадах» вищезгаданої Академії (том II, 1875). Того ж року вона з’явилася у вигляді невеличкої брошури (вид-во T.Jeunet, Ам’єн). Цей текст доволі часто цитується під назвою «Ам’єн 2000 року», проте така назва фігурує лише у виданні 1973 р.

Майбутній міський радник — у 1888 році Жуль Верна обрали міським радником Ам’єна.

Пастух величезної дурепи.

Новела була опублікована у «Нантських рукописах», том 3, вид-во «Le Cherche Midi», Муніципальна бібліотека міста Нант, 1991 р. (попереднє видання). Того ж року була опублікована вдруге (вид-во Editions de l’Olifant, м. Поррантрюї).

«In the year 2889» — новела, написана Мітелем Верном, але підписана батьком, спершу з’явилася англійською мовою в нью-йоркському журналі «The Forum» (лютий 1889 р.). Опублікована вдруге, цілком ймовірно, після виправлень Жуля Верна, під назвою «Один день з життя американського журналіста у 2890 році», у «Спогадах Ам’єнської Академії» (1890) і в «Ілюстрованому додатку» газети «Petit Journal» (29 серпня 1891 р.). Мішель Верн знову опублікував її у посмертній збірці новел Жуля Верна «Вчора і завтра. Оповідання й новели» (Париж, вид-во Етцеля, 1910) під назвою «У XXIX сторіччі: Один день з життя американського журналіста у 2889 році».

Переклад Тамари Воронович.

Франко-пруська війна 1870-1871 рр.

1886 року Жуль Верна мало не вбив власний племінник Гастон, що страждав параноєю. На щастя, тридцятилітній хворий схибив і влучив дядькові у ногу, внаслідок чого письменник до кінця своїх днів залишився інвалідом.

Етцель помер 1886 року.

Відомий італійський дослідник творчості Жуля Верна.