Новинки бібліотеки. Сторінка 100

Прогулянка з кішкою Сьосею приводить студента до гуртожитку, де екзамен із математики обертається кошмаром. Реальність тріщить: озброєні тіні, синя кров і ящір-викладач. Чи розірве він нитки долі?

- Німці нам дали зброю , і сказали самим захищатися.  - Вони також зі зброєю. - Ну що ж - сказав Дід , пересмикуючи затвор ТТ - Подивимося за ким буде останній постріл.

Агата стояла в приймальні офісної будівлі в центрі рідного міста, де знаходилась потрібна їй адвокатська контора, і чекала, коли її приймуть. На зустріч вона приїхала трохи раніше, тому що боялась потрапити в затори та запізнитись. - Осецька Агата Юр’ївна? – звернулась до неї приємна білявка з ресепшену. - Так, це я, – відповіла дівчина і підійшла до стійки. - Євген Сергійович затримується на попередній зустрічі, тому просив прийняти вас свого партнера. Я зараз його наберу, і ви зможете пройти. Агата присіла на диванчик, та, скориставшись ситуацією, подзвонила мамі. Тому вона не чула розмови секретаря. - Агато Юр’ївно, ви можете зайти, вас вже очікують, – секретар вказала на другі двері поряд з кабінетом Любимова. І тільки зараз Агата звернула свою увагу на табличку на кабінеті

— Як щодо того, щоб перестати тягнути інтригу й просто сказати, чого ти хочеш? — Бакстер зобразила легку усмішку, хоча всередині все стискалося. — Я багато чого хочу, знаєш, — промовив він, ледь нахиляючись ближче. Вона зберегла нейтральний вираз обличчя, хоча в грудях відчувала глухе занепокоєння. — Буду вважати, що це комплімент, — сухо відповіла вона. — То як, ти готова дати все, що я хочу? Бакстер повільно відклала ганчірку, якою витирала барну стійку, і схрестила руки на грудях. — А ти впевнений, що тобі сподобається те, що я можу дати? — Давай перевіримо, — його голос був низьк — Ти далеко від своєї зграї, не забувай, — холодно відповіла вона. — І зараз ти знаходишся на землі проклятих. — Від своєї зграї чи від нашої?

В цій книзі я намагаюсь згідно тексту біблії зрозуміти, що сказав Господь, коли виникають питання на, які необхідні відповіді. Тому сміренно звертаюся до Господа пояснити все те, що підвласно обмеженому розуму людини. Тому Бог суддя. Тому я з усіх сил прагну бути корисним в своєму тлумаченні і кожен день молю Господа дати мені розуміння, щоб не було нарікань. І досягаю цього тлумаченням текста біблії, текстом біблії, який знаходиться в інших місцях біблії і пояснює, більш зрозуміло те, що каже Господь. Це моя мета і головна необхідність, щоб цим жити і з цього жити, щоб це було моє життя.)

Ця книга — про боротьбу, про внутрішні конфлікти, про минуле, яке не завжди залишає нас у спокої, і про те, як важливо рухатися вперед. Головні герої: Елісон і Тео, стикаються з випробуваннями, що змушують їх переосмислити власні погляди на життя та стосунки. Вони знаходять любов і підтримку один в одному, і в той же час їм доводиться приймати жорсткі реалії і дізнаватися про людську жорстокість. І хоча минуле не забути, важливо не застрягати в ньому, а сміливо дивитися в майбутнє, відкриваючи нові горизонти та можливості. Елісон переживає важку трагедію, після якої її пам'ять залишається розірваною. Вона не пам'ятає багатьох важливих моментів свого життя, а також людей, які були поруч. Їй доводиться знову відкривати себе, відновлюючи частини минулого, що були втрачені.

Усе почалося з того, що він, як і багато інших, жив звичайним життям. Боровся з труднощами, намагався бути порядною людиною, але нічого не виділяло його серед інших. Він не був ні святим, ні грішником—просто людина з простими бажаннями.

Емілі жила звичайним життям, поки не почалися дивні події: неконтрольовані спалахи сили, загадкові видіння й відчуття, що її минуле приховує щось страшне. Її дитячі спогади стерті, а таємниці, що розкриваються, змушують сумніватися в собі. Зустріч із загадковим Адамом змінює все. Він знає більше, ніж каже, а його присутність викликає тривогу й непереборне бажання. Вона занурюються у світ небезпек, де кожен крок наближає Емілі до правди, від якої стискається серце. Чи зможе вона зберегти себе, коли її світ перетворюється на пітьму? І чи вистачить їй сил прийняти правду, коли вона дізнається, хто насправді Адам і яку роль він відіграє в її долі? У книзі є: # містика #владний і загадковий герой #сильна героїня, яка не підозрює про це #еротика #дуже відверто #невинна героїня

З моменту, як ми почали жити разом, пройшло шість років. Шість, найщасливіших років мого життя, але зараз, як тільки-но Артем поступив до іншого міста, в інститут, та переїхав від нас, все змінилось. Чи то робота так впливає, чи кохання Романа зійшло нанівець. Нові вбивства, нові знайомства, новий біль.

- Артуре, ви стежите за мною?! Сказати, що спортом займався? Збрехати чи пояснити, як є? - Так, стоп, стоп, Поліно, ти впевнена, що з тобою зараз усе добре? - Зі мною все добре! А от із вами ні! То насміхаєтеся періодично, то невідомо чому цілуєте мене. Я вам не дівчинка для розваг. І якщо ви щось собі уявили, то відразу скажу: вам не світить! Спалився так спалився . І тут я зрозумів, що потрібно блефувати. - Слухай уважно, я йшов сходами, бо ліфт на той момент не працював, - збрехав, бо іншого виходу не бачив, - сподіваюсь, ти не нафантазувала, що я стояв під твоїми дверима і, як шмаркач, чекав, поки ти вийдеш? - Не думаю, - відповіла невпевнено. - А чому тоді лізли цілуватися? - А сама як думаєш?