Бобри та гребля.

Ця казка — глибока алегорія про єдність, силу спільноти та небезпеку егоїзму. У центрі оповіді — родина бобрів, які, об\'єднавшись, будують велику греблю, що дарує життя і спокій у вітряному степу. Але поступове роз\'єднання, дрібні індивідуальні вигоди та знецінення спільного добра призводять до катастрофи. Притча нагадує: особисте збагачення ціною спільного — шлях до руйнації.