Мій ненависний коханий бос

-  Який же він гарний, збожеволіти можна! – думала я, чекаючи на  наступні вказівки від боса. – Відчуваю, що довго я не зможу так – бачити його і кожного разу вмирати від кохання. А він зовсім ніякої уваги на мене не звертає. От як так можна? Щоб я з собою не зробила, як би не старалась привернути до себе увагу, а все марно. -  Ти ще тут? – кинув байдужий погляд на мене, дивуючись тому, що я не пішла. -  Мені можна йти? – на всякий випадок запитала. -  Я думав ти вже пішла? – не дивлячись у мій бік сказав. Я нічого не відповіла, лише взяла свій ноутбук і попрямувала до виходу. - Стривай! – гукнув... Якщо сподобався роман - тисніть вподобайку та \"Відстежувати автора\", щоб не пропустити нові розділи та книги!