У майбутньому – настільки реальному й близькому, наскільки це можливо – жінки, лягаючи спати, занурюються в липкий білий кокон. Якщо оболонку, що покриває їхні голови, пошкодити і розбудити їх, вони стають дикими та неймовірно жорстокими. Коли жінки засинають, то опиняються в іншому, кращому місці, де панує гармонія, а конфлікти трапляються вкрай рідко. Таємнича Євка Блек має стійкий імунітет до сонної хвороби. Чи можна вивчити її медичну аномалію? Або вона демон, якого потрібно вбити? Люди розділилися на ворожі угруповання. Члени одного з них хочуть убити Євку, а другого – врятувати її. Треті, користуючись хаосом, мстяться новим ворогам. Раптово чоловічий світ накриває жага насильства.

Обережно! Ненормативна лексика!

Книга молодого талановитого українського автора, що написана одразу в кількох жанрах: від постапокаліптичній фантастики і до історико-містичного фентезі. Людство – далеко не перші жителі нашого світу, які створили власну цивілізацію і вважали себе єдиними господарями тут. Багато-багато років тому … Краще так, дуже багато років тому тут, на нашій Землі вже існувала могутня цивілізація джинів і джиній. Але загордилися вони і стали вважати себе могутнішими за самого Аллаха. За що весь їхній світ був зруйнований і знищений. І лише деякі з наймогутніших джинів і джиній вціліли, але були заточені за свої гріхи навіки в містичні судини. Проте не чари, владу або вічне виконання бажання принесуть вони своїм визволителям. А тільки смерть. Жахливу, нелюдську смерть. Чи зупинить таке знання самозакоханих людей сучасності? І що може стати навіть гірше смерті для таких засліплених?

Роман-притча, роман-застереження. Жорстока, але чесна антиутопія молодого українського автора. Людство занадто довго перебувало в полоні власного самообману про своє безумовне лідерство і панування на Землі. А що, коли люди, з усіма своїми науковими і технологічними досягненнями, з усіма своїми ідеями про прогрес і підкорення Космосу – всього лишень кормова база майбутніх прийдешніх Патріархів? Кормова база, яка чомусь почала вважати себе чимось більшим? І чого будуть коштувати всі досягнення людства, коли прийдуть справжні господарі? Чи зможе людина довести всім, і перш за все – самому собі, що він щось інше, щось більш значне? Щось значне чи навіть хтось значний?

Складно визначити жанр цієї книги молодого українського автора. Вона починається як своєрідний інформаційним калейдоскоп, стрічка новин, якщо так завгодно, де вже начебто присутні всі ознаки роману-катастрофи з елементами соціальної фантастики і навіть політичної сатири. Де сьогоднішня реальність швидко змінюється іншою. Не такою, до якою ми звикли. І буквально через кілька сторінок стає зрозуміло: у нас в руках добротно і майстерно написаний хоррор. Жанр, яким поки не дуже розпещений наш вітчизняний читач. Величезний плюс цього твору – атмосфера суцільної причетності до подій, яку майстерно створює автор. Тут не буде місця рятівній думці, яка завжди приходить на виручку при читанні перекладних творів цього напрямку, щось на кшталт «все одно це не у нас, боятися нема чого». Тепер є чого боятися – під прицілом цілої армії майже незламних вампірів, «женців», виявляється і весь світ взагалі, і Україна зокрема. Це не той кінофестивальний Дракула з голлівудськими спецефектами. Це крижаний жах, який раптом виявився повсякденною реальністю, коли вампірами виявляться ті, кого ти знав і любив. Що може протиставити цьому натиску людство, або, вірніше, те, що від людства залишилося? І для кого настане завтра на планеті Земля?

Якби київський програміст Тимур встиг прочитати листа з попередженням від незнайомки, то не став би вбивцею мимоволі, тікаючи від хлопчиків-ботів з кривавими очима. Не він випустив джина з пляшки в чилійській пустелі, та й взагалі він не дуже розумівся на нанотехнологіях і заборонених експериментах над людьми… Просто, коли ти вмієш дуже добре робити свою роботу, чекай, що хтось неодмінно тебе використає. І ти виявиш у собі те, про що досі не здогадувався…

Увага! Містить ненормативну лексику!

У минулому найкращий програміст компанії «TTP», Тимур більше не здатний займатися програмуванням. Він намагається забути події п’ятирічної давнини, коли створені ним боти втілилися у плоті й перетворилися на жахливих убивць. Але він іще не здогадується, що боти вже поширюють нову епідемію агресії в Ґуаякілі. Величезна кількість людей потрапляє до психіатричної клініки після скоєння особливо жорстоких злочинів. Усі вони малюють однакові фрактали та повторюють ім’я ТИМУР…

Обережно! Ненормативна лексика!

Всесвітньо відома сатирико-фантастична книга і казка, у якій розповідається про чоловіка, який потрапив у світ ліліпутів, де спочатку став монстром, а потім справжнім героєм. Читати скорочено вірш «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта можна у нашій віртуальній бібліотеці.

Книга була написана в Лондоні ще у далекому 1726 році. Не дивлячись на те, що в основному по телебаченні та у дитячих версіях ці «Мандри» були скороченими, є і більш довгий варіант цього роману.

Автор не зміг у свій час змиритися із політичною системою в Англії, що він і відобразив у своєму творінні. Роман написаний у чотирьох частинах, кожна з яких окремо описує певний розділ із життя головного персонажа, яким є Гуллівер.

Лемюель був хірургом на кораблі після того, як він вирішив поплисти в далекі краї, щоб заробити грошей для дружини та двох малолітніх дітей. Він завжди був справедливим та чесним і старався завжди поступати, як велить йому його совість. Але сталось так, що саме він потрапив у країну ліліпутів, де маленькі люди спочатку ув’язнили його, а потім він став на їхньому захисті у боротьбі проти іншого королівства.

Крім ліліпутів є ще багато різних казкових героїв, котрі противостоять одне одному і воюють між собою. Чим завершаться всі ці мандри і як буде виживати Гуллівер у країні маленьких людей і чи вдасться йому повернутися додому живим? Якщо хочете це все знати, то вам варто скачати скорочено книгу «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта у нашій бібліотеці у форматах: fb2, txt, rtf, epub.

Тут ви можете скачати безкоштовно твір “Мандри Гуллівера” (скорочено) Джонатана Свіфта, який ви можете прочитати приблизно за 27 хвилин.

«Мандри Гуллівера» — сатирико-фантастична книга Джонатана Свіфта, в якій яскраво і дотепно висміюються людські та суспільні вади й реалії того часу.

Повна назва книги: «Мандри до деяких віддалених країн світу в чотирьох частинах: Твір Лемюеля Гулівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів». Перше видання вийшло в 1726—1727 роках у Лондоні. Книга стала класикою етично-політичної сатири, хоча особливо широкою популярністю користуються її скорочені переробки (та екранізації) для дітей.

Коли ти дивишся на своє відображення, бачиш у дзеркалі сорокарічного чоловіка. Насправді ж тобі значно більше. Чотириста років… Як воно, пережити чотири епохи, стати свідком колосальних змін, але не змінитися самому? Том Азар, хворий на рідкісну недугу анагерію, яка сповільнює процес старіння. Усе своє життя він змушений змінювати міста й оточення, імена та звички, аби не викликати підозр. Але Том не один такий. Існують й інші хворі. Їх захищає таємна організація. Одного разу Азар усвідомлює, що насправді все не так і хтось хоче винищити цих унікальних людей. Тепер чоловік має відшукати свою доньку, яка успадкувала батьківську хворобу…

«Париж XX століття» відомий широкому загалу набагато менше, аніж інші твори Жуля Верна, оскільки він ніколи не публікувався за життя письменника. Рукопис роману вважали втраченим аж до 1989 року, коли його знайшов у родинному сейфі праправнук Жуля Верна. Таким чином, роман, написаний у 1863 році про Париж 1960-х років, було вперше опубліковано аж у далекому для обох епох 1994 році.
Цей роман написаний у геть невластивому для Жуля Верна жанрі антиутопії, коли він чи не єдиний раз у своїй творчій кар’єрі дозволяє собі скепсис і пересторогу щодо індустріалізації суспільства і стрімкого розвитку технологій. У романі Верна світ Парижа XX століття виглядає бездушним і меркантильним, позбавленим свободи творчості та підвладним лише механічному раціо. На щастя, похмурі прогнози Жуля Верна стосовно Парижа 60-х не збулися, але тим цікавіше буде тепер прочитати його думки з приводу негативного сценарію майбутнього, передумови якого письменник бачив у своїй добі. А можливо, Жуль Верн не так сильно й помилявся, просто тривожні зміни настають дещо повільніше, ніж він передбачав?

У казковій повісті «Колгосп тварин» в алегоричній формі розповідається про часи становлення СРСР. Зокрема, тут ідеться про революцію 1917 року, про брехливі обіцянки, що «земля — селянам, а заводи — робітникам», розповідається про розкуркулення, примусові переселення, репресії, розстріли і про мільйони замордованих у сталінських концтаборах. От лише замість людей герої цієї повісті — тварини. Але чи так вже вони різняться між собою?